На початку XXI століття в теорії і практиці навчання особливо гостро стоїть питання про розвиток творчих здібностей молодших школярів. Аналіз І існуючої традиційної практики початкової освіти свідчить про те, що головним для вчителів є формування в молодших школярів знань, умінь і навичок, а творчий розвиток залишається поза їхньою увагою. Іншими словами, в масовій практиці початкової школи практично відсутня спеціальна цілеспрямована, систематична робота, спрямована на розвиток творчості учнів. Багато хто з вчителів та батьків вважають: що, якщо дитина буде знати предмет-буде й розвиненою. Якщо це так, то виникають інші питання: „Чому діти, які добре молодіють правилами орфографії, не вміють грамотно писати?" „Чому діти, які гарно пишуть контрольні роботи з математики, не можуть розв'язати задачу з логічним навантаженням?" „Чому учні, котрі знають багато віршів і вміють відтворити текст, не вміють застосовувати свої знання в нестандартній ситуації?"